I was here once thinking, what to write? That my dreams come true with You all the time, I can, with no fear, just float and enjoy Like a bird seeking to soar I can create constantly magic in life By dreaming and speaking and acting…right! And all the impossible things I can do And share piece of bread with a stranger, I do Sometimes all those ways are unclear to me, But that is exactly how I go constantly Knowing no boundaries, not looking back Following You just ahead and ahead, Some might call me “strange” I don’t care, it is just… That I love to stand out in the crowd And leaving the vanity dull. As only the dreamers can truly create, Forgetting reality, flying up and away Thinking of paintings, poems and lyrics As well as of castles, galleries and bridges… Imagine “something”- implement As only the founders can create! I thank you for talent, new options, For passion and people For having no limits and thinking “All real” For seeing a chance in impossible whirl The way might be tricky for dreamers – let be But it is full of brightness – that I can see As trusting You wholly on my way Makes my life happy every day.
От автора телеграм-канала «Проклятая цесарка», в котором описаны надежные, проверенные на домашних испытуемых рецепты и маленькие истории про самое земное и надёжное удовольствие в жизни – еду.
Вера Прийма
Многие счастливые обладатели дач думают, куда же его деть с пользой для всех. Кроме пирогов и компотов, из ревеня можно приготовить отличный чатни – кисло-сладкий острый соус, который идеально подойдет к свинине, к курице, к мясу на гриле и просто великолепно – ко всяким колбаскам. Чатни можно разложить в банки и сохранить до зимы с его ярким летним вкусом и пряным ароматом.
Примечание редакции: ревень — вкусное, кисло-сладкое, лекарственное, многолетнее растение, молодые черешки которого, при приготовлении приобретают вкус антоновских яблок. Первый урожай можно получить уже в середине мая.
Вообще чатни можно сварить из слив, айвы, манго, персиков, яблок и почти любых других фруктов, так что когда у вас на той же даче будет урожай слив или яблок, рецепт снова может пригодиться.
Готовить чатни очень просто. Нужны фрукты, уксус, чили, сахар-мед и специи. Все это надо соединить и уварить до густоты. Вариантов множество, вы можете брать ваши любимые специи, можно добавить также орехи и сухофрукты.
Ревень готовится очень быстро, поэтому чатни из него варить удобно.
Мелко порезать ревень (стеблей 10-12), сложить в кастрюльку, налить пару ложек воды, поставить на огонь. Туда же добавляем остальные ингредиенты:
3 ложки уксуса (белый винный или яблочный)
3 ложки меда или сахара
1 мелко нарезанная луковица
соли немного
имбирь (свежий мелко нарезанный или молотый сухой, много)
зубчик чеснока (мелко нарезанный)
перчик чили (я взяла два, они не очень острые были)
Можно взять два или три вида фруктов. Я добавила еще одно яблоко, но это необязательно.
Дальше пряности по вкусу, но чатни должен быть обязательно очень пряный и ароматный. Я добавила:
палочку корицы
4 гвоздичины
звездочку бадьяна
3-4 штучки кардамона
горсть изюма
ложку кориандра
Все перемешать, довести до кипения и потом на тихом огне уварить до густоты.
Я сделаю все возможное, чтобы попытаться сформулировать то, что Господь сказал мне 5 апреля, когда я молился за своего друга. Бог начал давать мне это «слово» в мой дух для нескольких дорогих друзей в моей жизни и моего младшего брата. Это было очень специфическое слово для каждого из них, но они всего лишь его «семя». Теперь позвольте мне просто сказать, что вещи уже начали происходить, а мы еще не вступили в новый месяц.
Поехали… В понедельник 5 апреля Бог начал говорить со мной о мае месяце. Май месяц важен для моей семьи, потому что это 5-летие моей мамы со дня ее смерти. (3 мая, которой исполнилось 85 лет). Она умерла в день своего рождения. Это знаменательно.
Число 5, согласно Библии, является числом Божьей благодати. Итак, когда я молился за своего друга Сала, с которым я встречался в тот понедельник, Бог начал говорить со мной о том, что май — это месяц сдвига и перехода.
Этот сдвиг — подготовка к движению Божьей благодати, которая будет высвобождена. С этим сдвигом придет неприятное чувство напряжения. Эти перемены потребуют отказа от старых вещей, шаблонов, мышления и даже отношений, которые не могут привести туда, куда Бог ведет вас.
Я верю, что с этой благодатью придут изменения и откроются новые двери возможностей. Благодать приходит в бизнес, а не только в служение.
Когда я молился, я увидел нечто похожее на большое одеяние. Это одеяние олицетворяло Божье благоволение в вашей жизни. Оно было намного больше и не подходило по размеру. Когда одежда слишком велика, мы подгоняем ее по размеру, но не эту одежду. Бог собирается подогнать вас по размеру одежды. Вот тут-то и наступит дискомфорт. Бог собирается растянуть вас и вырастить, чтобы соответствовать грядущему служению. Оно будет окутывать вас как одежда или плащ.
Не просите Бога сшить одежду по вашему размеру. Попросите Его подогнать вас по размеру одежды. Молитва будет ключом к этому высвобождению и вера в то, как вы будете делиться и распространять это служение!
Я не знаю точной даты, когда это начнет проявляться, но я знаю, что это произойдет.
Спасибо, что были со мной. Я передаю вам это слово в послушании Тому, Кто дал его мне для вас! Нет времени медлить. Май начался!
Когда ваше призвание приносит вам одиночество, и вы, кажется, ото всех изолированы, трудно сфокусироваться на том, что делает Господь.
Я хочу вдохновить вас сегодня продолжать и достичь вашей цели и великой награды за это.
“Ребенок Мой, Я знаю твои стремления и твои страхи, — говорит Господь. Я знаю твои времена радости и твои времена одиночества и отчаяния. Я с тобой всегда. Сейчас, Мой ребенок, ты остановился на том пути, который Я проложил перед тобой, из страха потерять Меня, потому что так сказали другие люди.
Я знаю, что ты боишься, потому что дорога кажется одинокой и странной. Но Я сделал это так, чтобы научился слушать Меня и только Меня. Мне нужно, чтобы ты возрастал в том, что Я говорю тебе лично, а не через других людей. И, только пройдя через это, ты будешь иметь возможность взаимодействовать с другими людьми снова.
Дитя Мое, Мои пути никогда не бывают легкими и никогда не открываются полностью до нужного времени. Я делаю это так, чтобы враг не знал, что Я делаю и куда Я веду тебя. В противном случае, это было бы очень легко для него — разрушить все и привести людей, которые уведут тебя от того, что Я запланировал для тебя.
Вот почему эти вещи не очевидны для всех, чтобы видеть, и они не смогут понять то, что горит глубоко внутри тебя. Но знай, что придет время, когда Я открою их глаза и Я взращу это семя в тебе, которое насадил, и это высвободит тебя в то, что Я имею для тебя.
И сейчас, Мой ребенок, не бойся того, что думают другие, потому что твое время еще не пришло. Только тогда, когда настанет нужное время, Я позволю другим увидеть то, что Я поместил в тебя, и тогда они поймут, почему ты делал то, что ты делал. Теперь же, Мой ребенок, стой твердо, и продолжай свой путь, и позволь Мне вести тебя“.
Теперь продолжайте свой путь с уверенностью в том, что вас ведет Господь, в вашем сердце.
Вы сейчас будете проходить славное время подготовки у ног Отца.
Проведем это лето вместе? Всего лишь лето… Ты же не станешь спорить? Купим в кассе в последний момент билеты, Сядем в поезд. Уедем к морю. Будем жить широко и раздольно, Заниматься лениво йогой. Пропитавшись загаром и солью, Забывая друзей понемногу. Пить вино и купаться в море, Целоваться, забыв о приличьях. И крутить Роллинг Стоунз на повторе. Пересмотрим всего Гая Ричи. Будем спать и вдыхать запах сосен, Под гитару нашёптывать песни И смотреть, как приходит осень. Проведем эту осень вместе?…
Жил был Человек. Любил ходить по свету. Все ему по сердцу, все интересно и радостно. Дел добрых переделал человек – тысячи… Открыт был Человек чудесам, испытаниям и приключениям. И случались они с ним постоянно.
Однажды услышал человек в одном из городков уличных музыкантов, играющих на старинных инструментах народов мира. Вокруг них собралась большая толпа. Все в радостном возбуждении смотрели на маленький оркестр, как на волшебство. Одни зрители, улыбаясь, слушали, другие танцевали, третьи подпевали. Играли музыканты и баллады, и медленные романтичные, и танцевальные игровые веселые мелодии.
Играли слаженно, дополняя друг друга и подстраиваясь под ритм, гармонию, громкость звуков, быстро перестраивая инструменты на новое звучание. Играли втроем, словно фокусники, доставая то один инструмент, то другой, смело вступая в разноголосый мотив, добавляя новых красок в расстилающийся красивый звуковой ковер.
Маленький мальчик, стоявший в сторонке, заворожено смотрел на представление. Он держал в руках балалайку и пробовал подыграть. Звуки балалайки резко нарушали гармонию, и было видно, как мальчик расстраивается, что вносит резонанс. Он попробовал еще раз, услышал ШШШШикающие возгласы из толпы и, испугавшись осуждения, спрятал инструмент.
Через некоторое время музыка смолкла, и стали слышны обычные звуки улицы, словно кто-то свернул красивый ковер, и теперь на его месте оказались видны пыль, камни, грязь улицы. Шипение, шуршание, дребезжание, скрипение, крики и шепот – все, что только что было накрыто красотой мелодии, проявилось.
“Я тоже хочу украшать мир красотой звуков!” – подумал мальчик.
Словно услышав мысли ребенка, к нему подошел один из музыкантов:
– Чтобы играть в ансамбле с другими людьми, стоит сначала настроить свой инструмент, – услышал он голос. – Чтобы твой инструмент правильно звучал, играл любую мелодию, в нем должны быть все струны, и каждая натянута в определенном согласии с остальными. Если хотя бы одна струна разболтана или, наоборот, сильно перетянута, она будет давать фальшивый звук, и никогда не получится гармоничной музыки. Давай натянем правильно струны! Я помогу! Мальчик протянул свою балалайку стройному парню, который только что играл на гуслях:
– Вот!
Через минуту на балалайке красовались новые струны.
– Расскажите мне, как научиться играть красиво, как ВЫ!
– Я не гуру, но несколько советов скажу тебе:
Недостаточно натянуть и настроить струны. Нужно научиться слушать звуки своего инструмента, слышать их гармонию.
Важно учиться создавать аккорды на нем и понимать законы композиции.
А вот следующий шаг будет – учиться играть в ритм в ансамбле, но, не научившись слушать себя, не сможешь слышать других и быть в гармонии с ними.
А еще важно найти тех, с кем инструменты будут дополнять друг друга, ведь очень сложно выстроить гармоничную музыку между барабаном и органом или балалайкой и саксофоном.
– Вот. Возьми на память! – музыкант протянул мальчику бубен. – Бубен и балалайка прекрасно дополняют друг друга, если настроены и слышат друг друга, играя.
Люди уже разошлись. Ребята аккуратно собрали свои уникальные старинные инструменты и пошли дальше своей дорогой жизни, напевая вместе песню.
Как же слаженно у них получается! Как красиво и играют, и поют! Голоса чистые, спокойные, не заглушающие друг друга, а дополняющие. В многоголосье выводили они песню о приключениях друзей.
– Урок дня, – подумал Человек. – Запишу “кристаллики” и себе в Книгу мудрости.
Ведь чтобы сыграть красивую мелодию жизни не только музыкальному инструменту, но и человеку нужна настройка струн души.
Рыцари моря жить не могут без солярки. Шел тот же 2009 год, мы были на десять лет и на несколько неидеальных штормов моложе, и мы верили в силу паруса больше, чем сейчас.
Выходя из Владивостока, мы запаслись топливом с надеждой на парус. Но июль оказался гораздо более штилевым, привычный север отказывался дуть, и все остальные румбы отказывались дуть тоже. Один день мы даже потратили в ожидании ветра на якоре. Наловили бычков, пожарили бычков, поели бычков, поняли, что этих бычков до нас уже знатно поели паразиты, выбросили все, что не успели доесть. Выбесили по рации пограничников, которые не могли понять, почему мы никуда не движемся, стоим в зоне их ответственности. Пообщались с пограничниками, которые потеряли моторку с местными, ушедшую в туман – он висел над морем, морской, тяжелый, очень плотный. Послушали, как часа полтора договариваются по рации два огромных океанских транспорта – они шли встречными курсами, и очень долго обсуждали, как бы им так разойтись половчее, со своей океанской инерцией. Ветер не дул. До этого солярка уходила в два раза быстрее, чем надо. Дальше суши не было до самого Сахалина. Нужно было что-то делать.
Мы решили сунуться в залив Рында, где есть населенка, и попробовать купить топливо там.
Зашли мы туда часов в шесть утра. Очень кстати на входе на якоре стоял водолазный катер, и мы подумали, что он, наверное, будет счастлив в этот ранний час продать нам немного солярки. По рации он не реагировал, поэтому мы решили попробовать найти на нем кого-нибудь живого лично и компенсировать беспокойство персональной харизмой и чем-нибудь из провианта.
Нормальные моряки на Дальнем Востоке всегда жалеют яхтсменов и туристов-парусников, умиляются им, по крайней мере по моему опыту. Но были нюансы. За день до этого, во-первых, был день рыбака. Во-вторых, также за день до этого, команда бота лишилась надувной лодки с мотором. Или, если быть более точной, лодочку сперли местные, потому что еще до этого команда застрелила на берегу и сожрала дикого оленя, и местные сочли себя обиженными, поскольку считали угодья своими. И капитан только вчера вернулся с переговоров, где ему был назначен выкуп. Но мы всего этого не знали. Мы тихонечко подошли к ботику, безответно побибикали, пришвартовались (борт у них был метра на два выше нашего, и только мачта торчала над ним и выдавала наше присутствие).
Вылезти было непросто, но я справилась – а пошла я договариваться, как обычно, в качестве наиболее жалкого и харизматичного персонажа. И вот, значит, иду я вдоль борта, отгоняя мысли, что на таких судах часто бывают судовые псы, и псы эти нередко наделены внушительными размерами, и редко – человеколюбием. Котик! Пусть лучше на этом судне будет судовой котик.
Открывается дверь и выглядывает оттуда сонное помятое брутальное лицо. Я готовлюсь произнести приветствие. Дверь захлопывается на время, достаточное для произнесения Отче Наш. До суши, кстати, метров триста, а о психике рыбаков мы как-то не подумали. Дверь открывается снова, а я уже метрах в двух. Не исчезаю. Как выяснилось, на момент нашего прибытия отмечание дня рыбака, сопряженное с поминанием лодки, уже миновало пик и вышло на плато, но был еще порох в пороховницах и топливо на столе.
В мое существование сначала не поверили, потому как ну что за хрень. Однако же мачта торчала из-за борта неумолимо и объективно, с этим доводом пришлось согласиться. Выслушав о цели визита, нас мгновенно пригласили внутрь в полном составе. Продавать нам солярку сначала категорически отказались. Потому что самим не хватает, будущее туманно, японцы ежа не взяли, в мире черт знает что творится, а тут еще лодка эта… Но все же для интересу нас спросили, сколько нам надо-то?
– Литров двадцать! – робко пискнул Миха. – Чего двадцать? Тонн? В смысле литров? – вновь поразились ежеловы. – Литров солярки? Солярки литров? Ладно, тащи сюда свои пузыречки.
Ликующий Миха вернулся с канистрами и пошел заправляться. По его словам, основная проблема состояла в том, чтобы при открытии любого выпускного устройства струей солярки не вышибло канистру. Учитывая, что это судно на стоянке тратит топлива за пару часов столько, сколько нам хватило бы до Сахалина, а топливопроводы и вентили своими размерами сделали бы честь средней локальной канализации. Подходящих воронок тоже не было ни у них, ни у нас. В итоге проблему решили, слив нам солярку с какого-то фильтра. Слили литров восемьдесят, заполнив все наши пузыречки. И даже денег не взяли. Зато нас накормили жареным изюбрем, а мне лично из судовых закромов принесли свежих бананов. Потом еще команда исполнила песню про кудесницу леса Олесю (сложно найти композицию, к которой я относилась бы более противоречиво), и старпом почему-то предположил, что меня, наверное, в жизни кто-то очень сильно обидел, раз я плаваю с тех пор по морю. Далеко не всякий моряк способен поверить, что в море можно ходить просто из позитивных соображений, да еще и на таком утлом суденышке, как 11-метровая парусная яхта, да еще и на свои же деньги.
Дабы утро не превратилось в вечер, через пару часов мы покинули судно ежеловов, и отправились пересекать Японское море, где нас ночью и настиг тот самый Неидеальный Шторм. А вывод такой: солярки, товарищи, много не бывает, и слава малому рыболовецкому флоту! Фотографий тех ежеловов, достойных вашего внимания, у нас не осталось, поэтому пусть будут киты с дельфинами, которые были в тот же день, и входной мыс в Рынду (или где-то рядом). А также другой ежелов, не менее достойный, угощавший нас кальмарами в Тернее уже в другом сезоне.
Вiд редакцiї:Мирослав Чернiй – директор з розвитку Будівельної компанії «Стоград», власник фірми з надання ремонтних послуг «Дім сервіс», блогер з міста Рівне, Україна
З чого почалось твоє ведення блогу і бачення себе в цьому напрямку?
«Це ще не зовсім блог, я тільки розкачуюсь»
В мене є друзі блогери, зокрема Іра Ковальчук, досить потужний блогер, що зараз має більше 550 000 підписників. Ми майже в один час почали активно вести свої сторінки. Ще в 2019 році вона підштовхувала мене до розвитку моєї сторінки, але я не сприймав це заняття всерйоз і не мав особливого бажання. Але з часом, коли я все таки побачив, які плюси це дає, я знову повернувся до активного розвитку сторінки. Це якраз співпало з періодом, коли я балотувався до міської ради, а Інстаграм був одним з майданчиків безкоштовної комунікації з людьми. То я активно почав його вести і розповідати про себе. За короткий період зрозумів – перегляди ростуть, підписники та лайки теж. Ну і вирішив, що спробую.
У Рівному взагалі не так багато блогерів, але вони є, різні. Більше це звичайно розважальний контент. Для себе я обрав напрямок – бізнес, lifestyle, трішки подорожей. Також ділюсь тією думкою, що чоловік не має «виглядати трішки краще мавпи», а теж повинен за собою доглядати, в першу чергу для самого себе та щоб люди сприймали краще (ми нікуди поки не ділись від того, що зустрічають по «одежці»). Ну і основне, я ж чоловік, а в цій сфері це рідкість, моя аудиторія на 80% складається з жінок і є досить активною.
«За допомогою інстаграм також ефективно популяризувати свій бізнес через «я-бренд».»
Тому зараз я працюю саме над позиціонуванням себе, як особистості. А під час цього ще помітив, що якраз став на шлях пошуку відповіді, в першу чергу, для себе – «хто я?», і блог допомагає мені в цьому.
Блог для мене – це перенаправлення енергії, яка в мене залишилась після великої кількості спілкування в часи передвиборчої кампанії. Мені подобається спілкування з людьми. Тим більш я бачу, що в Рівному конкурентів (блогерів) саме в цьому сегменті особливо немає: молодий, чогось вже досяг, розвиваюсь далі, працюю у великій компанії, подорожую. Одним словом живу і показую що, так можна, працюючи в Україні.
«Я завжди в процесі розвитку – проходжу курси, вивчаю алгоритми інстаграму, проводжу розіграші, шукаю свої цікаві фішки, щоб бути цікавим аудиторії. Тут важливий постійний розвиток і ще щирість. Люди дуже відчувають фальш»
Як ти бачиш сучасну жінку, в чому її сильні сторони?
«В незалежності. Я вважаю, що дівчина цікава, коли вона має свою справу і горить цим»
Якщо в дівчини одне захоплення – її чоловік – вона стає нецікавою. Взагалі, з нею нема про що поговорити. Моя дружина – мій найкращий друг. Колись ми взагалі просто довго були тільки друзями, а згодом зійшлись. I ще в перший місяць нашого спільного життя я зрозумів, що ми одружимось.
Якою була твоя перша зарплата?
200$ в тиждень (на той час долар був ще по 8грн). Це був 2013 рік, і мені було 16 років. Це було пов`язано з рекламною діяльністю.
« Ця заробітня плата відразу поставила мені високу планку, з якої мені вже не хотілось спускатись»
Коли востаннє був кризовий, переломний момент? I чи взагалі бували такі моменти?
Перший такий момент був, коли купував квартиру в кредит. Тут виходить, як завжди: плануєш і рахуєш одне, а виходить інше. В моєму випадку це не про виплати, а про ремонт, бо спочатку не планував його робити, а потім різко чомусь надумав і порахував, що мені вистачить однієї суми на це, але не тут то було. Вийшло в три, а то і в чотири рази дорожче. Прийшлось навіть машину продати. Ну але зате вже жив в своїй в квартирі.
«Останній – це звісно 2020 рік. Він вибив з колії в плані бізнесу, роботи. Ми не розуміли, як діяти на майбутнє, це було важко».
Також в нас ще є інші напрямки бізнесу, які знаходяться в орендованих приміщеннях. Там також потрібно було платити оренду і зарплату людям.
На твою думку людяність в бізнесі потрібна чи, навпаки, заважає і як ти у 23 роки створив власну ремонтну організацію?
До мене почали дзвонити люди по питанню ремонту, хоча я цим ніколи не займався, але працював в компанії-забудовнику. Певно за цією логікою до мене і звертались. Це наштовхнуло мене подумати, а потім і почати створювати організацію з надання таких послуг. Знайшов бригаду професіоналів, начистоту розповів, як бачу нашу роботу і перспективи у цій ніші. Загалом я не боюсь розказувати відкрито про свій бізнес чи ідеї, бо впевнений, що людей, які встануть і зроблять, мало, а той, хто зробить, буде здоровим конкурентом. Але мені було смішно, коли згодом я бачив їх сторінку з цією ідеєю в інтернеті, при тому що людина мені напряму не сказала ні «так», ні «ні». А при прямому запитанні, навіщо було так робити, починали перекручувати і вигадувати небилиці, з яких мені просто смішно. I так зробила не одна бригада, поки я не знайшов справді надійних людей і не відкрив свою фірму.
Мені навіть кілька раз натякали інші фірми, в тому числі, що є конкурентами нашої компанії, в якій я працюю з 19-ти років і в якій виріс до директора з розвитку, щоб переходив до них. Але навіть при кращій пропозиції і вищій оплаті я не піду працювати на фірму-конкурента через людяність і вдячність за старт, що мені дали в мої 19.
«Тому так, саме для мене, людяність важлива у всіх сферах, в бізнесі у тому числі»
Над якими ще проектами зараз працюєш?
В основному над нашими корпоративними. Зараз якраз стартуємо з новими об’єктами, класними житловими та комерційними спорудами. Доречі, кому цікаво, можете слідкувати в Інстаграм. Там буде багато цікавої інформації з цього приводу. Також розвиваю далі ремонтну організацію та нашу управлінську компанію, яка обслуговує «Стоградівські» будинки. Плануємо її повне оновлення, адже повинні йти «в ногу з часом» і постійно покращувати послуги, які надаємо нашим клієнтам. Ну і все-таки хотів би відновити роботу рекламного агентства, в основному в напрямку діджитал. Зараз розумію, що це реально користується попитом і гарно оплачується. А чому саме відновити? Тому що я вже раніше цим займався, до того як потрапив у «Стоград». Я якраз був тоді ФОПом, який надавав послуги з рекламної діяльності, ну і мені це подобалось. Зараз більше цим займатись почне мій колега по нашому колишньому медіа ресурсу, бо в мене фізично не вистачає часу, але буду до того дотичний. Повертаючись до інстаграму, то хочу ці два напрямки якось об’єднати. Можливо навіть створю якийсь курс чи навчання про рекламу та розвиток блогу. Але спочатку потренуюсь на собі, як то кажуть. Доречі, я відкритий до спільних бізнес проектів. Тому, в кого є бажання, пишіть, можемо обговорювати різні напрямки.
Як ти знаходиш час для відпочинку і чи вважаєш це необхідністю?
Так, я працюю без перебільшень 24 години / 7 днів на тиждень. Блог цей графік ущільнив ще більше. Відпочинок сприймаю, як потребу, і навіть в важкі періоди вважав за потрібне виділити певну суму на відпочинок з дружиною, принаймні раз на рік. Це дозволяє вдихнути нових ідей, перезавантажити мозок. Якщо на відпочинку потрібно працювати, відповідати на дзвінки, вирішувати важливі питання – мені в кайф.
«Після повертаєшся зі свіжою головою, новими ідеями і по іншому поринаєш в роботу, тому так, вважаю це необхідністю»
Як розвантажуєш мозок від справ в повсякденному житті?
«Мені подобається займатись в спорт залі, це мене перезаряджає»
Коли хороша погода, люблю на вулиці тренуватись, зранку, перед роботою. Часто гуляю з собакою просто по центру. Багато ходжу. При цьому заглядаю на ділянки для купівлі під будівництво. Навіть тут працюю, можна сказати.
Що порадиш для чоловіків твого віку? Яка мотивація повинна бути, з чого почати?
«Дуже важливо сформувати своє бачення майбутнього насамперед в своїй голові»
Я зі звичайної сім`ї. В моєму віці ніхто з моїх батьків чи родичів не заробляв так, як я, і квартиру в такому віці ніхто не купував. Мені завжди хотілось гарного життя. Я люблю стильні брендові речі, дорогі машини, матеріальний комфорт мене мотивує. Ще цікаво було б пожити в Києві. Подобається їздити туди час від часу. Декілька днів того шаленого ритму дуже заряджають. Там інше бачення в людей. I коли ти приїжджаєш сюди, в менше місто, з цим зарядом – справи по іншому робляться. Ще скажу, що куди реально хочу полетіти – це США, а особливо Нью Йорк, люблю великі міста.
«Просто я усвідомив, що ніхто, окрім нас, наше життя не зробить кращим»
От зараз багато людей вважає, що заробити можна тільки за кордоном. Я навчався в Польщі, повернувся сюди і зрозумів, що тут можна заробити. Коли людина сама хоче, шукає шанси – в неї це вийде. Переконався неодноразово на власному досвіді і досвіді успішних друзів. Просто потрібно робити, хотіти, горіти, вміти вчасно перезарядитись і відпочити.
П.С. Сподіваюсь, що ти не дарма витратив час, і це інтерв’ю принесе тобі якусь користь. Якщо це так – дуже круто! А взагалі давай переставай читати і вставай щось робити, полетіли!
Сон i дiти – речі практично несумісні, коли ти мама вперше і у тебе одразу двійня. Ми вчилися, пробували, обирали і змінювали різні методи… і ось що я можу сказати зараз:
Сон и дети – вещи практически несовместимые, когда ты мама впервые и у тебя сразу двойня. Мы учились, пробовали, выбирали и меняли разные методы … и вот что я могу сказать сейчас:
– Якісний нічний сон набагато важливіший за всі денні. Тому варто більше боротися за нього і не хвилюватись зайве, коли вдень щось іде не так. – Таблицю сну по віку можна взяти як орієнтир, але не надто на ній зациклюватися! Пам‘ятаймо, що все дуже індивідуально, і «вписати» всіх дітей в одну таблицю нереально. Справді в кожній конкретній ситуації свої особливості. Основний показник – малюк в гарному настрої, не капризує і спокійно спить вночі. (*У Швеції, доречі, не звіряють дітей ні за якими таблицями, ні по сну, ні по вазі. Дитячим педіатрам тут важливо лише чи дитина розвивається, чи її власна діаграма розвитку іде по наростаючій з місяця в місяць)
– Качественный ночной сон гораздо важнее всех дневных. Поэтому стоит больше бороться за него и не волноваться, когда днем что-то идет не так. – Таблицу сна по возрасту можно взять в качестве ориентира, но не слишком на ней зацикливаться! Помните, что все очень индивидуально, и «вписать» всех детей в одну таблицу нереально. Действительно, в каждой конкретной ситуации свои особенности. Основной показатель – малыш в хорошем настроении, не капризничает и спокойно спит ночью.(* В Швеции, кстати, не сверяют детей ни по каким таблицами: ни сна, ни веса. Детским педиатрам здесь важно только чтобы ребенок развивался по своей собственной диаграмме и чтобы развитие шло по нарастающей из месяца в месяц)
– Режим протягом дня допомагає слідкувати за тим, щоб діти не перевтомлювалися. І вчасно припиняти активні ігри, допомогти малюку розслабитися і заснути. Саме перевтома часто є причиною істерик і довгого вкладання. – Прогулянки на свіжому повітрі щодня і дуже добре за годину до сну. – Добре повітрена і зволожена кімната. Я помітила, що мої дітки найкраще сплять при температурі 17-19,5 °С (не більше). – Будити діток вдень, якщо вони сплять більше 2х годин (після 2х місяців). Якщо спатимуть довше, то потім «вкрадуть» ці години в нічному сні.
– Режим в течение дня помогает следить за тем, чтобы дети не переутомлялись. И лучше вовремя прекращать активные игры, помочь малышу расслабиться и заснуть. Именно переутомление часто является причиной истерик и долгого укладывания. – Прогулки на свежем воздухе каждый день и очень хорошо за час до сна. – Хорошо проветренная и увлажненная комната. Я заметила, что мои дети лучше спят при температуре 17-19,5 ° С (не более). – Будить детей днем, если они спят более 2х часов (после 2х месяцев). Если будут спать дольше, то потом они «украдут» эти часы у ночного сна.
– Асоціації на сон завжди будуть і це нормально!!! Просто з часом вони змінюються. Спочатку це було кормління груддю: коли діти маленькі, їдять, розслабляються, заспокоюються і сплять. Потім, наприклад, гойдання, пустушка… Все це в сучасному світі вважається «негативними асоціаціями», але я скажу так: якщо це зараз для вас працює, дитя засинає легко, швидко і без криків – воно того варте. Просто паралельно вводьте таку асоціацію, яку б хотіли зберегти надовго. Ми включаємо дівчаткам одну і ту ж музику перед сном і ще раніше гладили їх спинки, доки не заснуть. Зараз вже достатньо просто поцілувати, обійняти і покласти в ліжко. – З 1-го року варто завести «sleeping toys» – це такі іграшки, з якими дітки тепер завжди спатимуть. Це особливо важливо, якщо плануєте переводити в окрему кімнату, а також для сну в садочку, в подорожі чи будь-якому новому місці. Ця іграшка дає дитині комфорт і заспокоєння, де б вона не була.
– Ассоциации на сон всегда будут и это нормально !!! Просто со временем они меняются. Сначала это были кормления грудью, когда дети маленькие: едят, расслабляются, успокаиваются и спят. Затем, например, качания, пустышка… Все это в современном мире считается «негативными ассоциациями», но я скажу так: если это сейчас для вас работает, ребенок засыпает легко, быстро и без криков – оно того стоит. Просто параллельно вводите такую ассоциацию, которую хотели бы сохранить надолго. Мы включаем девочкам одну и ту же музыку перед сном и еще раньше гладили их спинки, пока не заснут. Сейчас уже достаточно просто поцеловать, обнять и положить в постель. – С 1-го года стоит завести «sleeping toys» – это такие игрушки, с которыми дети теперь всегда будут спать. Это особенно важно, если планируете переводить малыша в отдельную комнату, а также для сна в саду, в путешествии или любом новом месте. Эта игрушка дает ребенку комфорт и успокоение, где бы он ни был.
Ті дні і ночі, коли дитина хворіє/ріжуться зуби/переживає скачок зросту, треба просто пережити! Ще більше терпіння, любові і пам’ятайте, що скоро все пройде.
Те дни и ночи, когда ребенок болеет / режутся зубы / переживает скачок роста, надо просто пережить! Еще больше терпения и любви. И помните, что скоро все пройдет.
Практикуйте і старайтеся навчити дитину засинати самостійно. Нехай sleeping toys буде її комфортом. Вірте, що дитина зможе, пробуйте якомога менше брати участі у вкладанні і спостерігайте… Одного разу прийде час, коли ви поцілуєте у щічку, і ваше янголятко засне самостійно.Всьому свій час, і він летить з шаленою швидкістю!
Практикуйте и старайтесь научить ребенка засыпать самостоятельно. Пусть sleeping toys будет его комфортом. Верьте, что ребенок сможет, пробуйте как можно меньше участвовать в его укладывании и наблюдайте… Однажды придет время, когда вы поцелуете в щечку, и ваш ангелочек заснет самостоятельно.Всему свое время, и оно летит с бешеной скоростью!
Фотосесія – це прояв любові до себе і можливість поглянути на себе абсолютно іншими очима. Почну саме з цього. І фотосесія – абсолютно для кожного, для цього не потрібно бути знаменитістю чи блогером, ви можете потішити себе чи своїх рідних у будь-який момент, навіть не обов`язково чекати особливої події чи свята.
Я дивилась на професійні світлини і хотілось собі такі, але в голові виникало безліч питань і заперечень:
Це певно тільки для знаменитостей або блогерів.
Це дорого коштує.
Навіщо мені в повсякденному житті професійні фото?
Я не фотогенічна, не вмію позувати, я не модель.
Як підготуватись?
І ще безліч інших.
Якщо вам знайомі ці питання, то ця стаття саме для вас.
Тепер кожного разу при перегляді професійних фото я дивлюсь на себе абсолютно іншими очима, деколи навіть не вірю, що це я. Це особливий вид прояву любові до себе, тотальна насолода! А скільки компліментів я отримую щоразу – просто не злічити, самооцінка летить вверх, і це прекрасно.
Але, щоб вийшов результат, що вас потішить, і процес, що принесе задоволення, необхідно трішки підготуватись і знати декілька важливих нюансів.
Знайдіть фотографа до душі
Найлегше зараз це можна зробити за допомогою інстаграм. Або запитайте знайомих, хто робив фото, що вам сподобались. Важливо, щоб фотограф був вам приємний, як людина, а не просто вам подобались його (її) фото, бо робота з фотографом – довгий і кропіткий процес. Вам має бути комфортно з цією людиною. В ідеалі – підпишіться на нього (неї) і поспостерігайте за ним (нею) певний час.
Оберіть разом з фотографом де і як ви хочете проводити фотосет
Зазвичай є два варіанти – студія або вулична зйомка, тут вже вибір на ваш смак.
Продумайте образ, який буде доречний атмосфері і вашому настрою
Якщо це зйомка на вулиці, то і відповідний погоді. Головне, щоб ви почували себе впевнено i вільно, нічого не сковувало ваших рухів. Підготуйте одяг заздалегідь, щоб він був ідеально чистим і вигладженим, адже на фото видно найдрібніші деталі.
Підберіть відповідну зачіску та макіяж, що вам до душі
Ідеальним варіантом буде зробити її в салоні, якщо є таке бажання та можливість. Але підготувати образ до фотосесії вдома цілком можливо.
Якщо ви обрали самостійну підготовку, то я хочу дати декілька порад і вiдкрити деякi секрети, якими сама користуюсь щоразу при підготовці до фотосесії, адже тут є свої важливі нюанси, що трохи відмінні від повсякденних зборів прикрашати цей світ.
Розпочнемо з волосся. Обов`язково має бути свіжа укладка. Скажу відразу, що перед фотосесією не варто проводити експерименти, змінювати колір волосся чи пробувати дуже нові укладки, хіба тільки ви спробуєте зробити її попередньо і результат вам сподобається.
Хочу порекомендувати вам дуже просту і ефектну укладку, що мені порадила мій стиліст і автор статей нашого журналу Анна Кальяча:
Обов’язково добре вимити волосся шампунем двічі.
Не використовувати маску/бальзам/олійку (знаю, що все це полегшує розчісування і є обов’язковим кроком в догляді за волоссям, але щоб зачіска добре трималася, ми ці кроки пропускаємо).
Нанести на підсушене рушником волоссям пінку і висушити феном.
Перед використанням плойки чи утюжка нанести термозахист на довжину і пудру для об’єму (або сухий шампунь) в корені волосся.
Після накрутки збризнути все лаком і тільки через 3-5 хвилин (щоб волосся охололо і просохло від лаку), приступати до вкладання щіткою чи руками.
Підготовка тіла. Особливо важливо, якщо це не зимова фотосесія на вулиці і в кадрі будуть відкриті якість частини тіла (руки, ноги, декольте тощо).
Зробіть скраб для тіла і нанесіть лосьйон (маленьким секретиком гарних ніг на фото є нанесення олійки для тіла/шимера або навіть просто олійки для засмаги).
Яка має бути підготовка до відвідування візажиста? Так, дівчата, до візажиста також треба готуватися, щоб:
макіяж був максимально рівномірний;
макіяж тримався довго;
уникнути алергії чи іншої реакції шкіри на нові косметичні продукти;
ваше обличчя гарно виглядало на фото та відео і звісно вживу.
Потрібно зробити наступне: в вечір перед макіяжем зробіть скраб чи пілінг (саме на ніч, це важливо, зранку цього робити категорично не можна!). Напередодні події не експериментуйте і НЕ наносьте нічого нового на шкіру! Ви ж не хочете зіпсувати собі важливу подію якоюсь несподіваною реакцією шкіри?
Зранку перед відвідуванням візажиста проведіть звичайний ритуал – очистіть засобом для вмивання, тонік, крем, крем під очі – і все! Тональною основою бажано не покривати перед візажем, оскільки спеціаліст точно буде її змивати. Зазвичай змивають в тих експрес умовах міцелярною водою, але без води та очищення тональний крем повністю не змиється і швидше за все макіяж ляже не рівномірно. Якщо зранку не відразу потрібно вибігати на вулицю, а є хоча б двi години до виходу, можете зробити зволожуючу маску (у порядку: засіб для вмивання, маска, тонік, крем, крем під очі).
Варіант домашнього макіяжу. Він повинен бути, якщо ви зовсім противник макіяжу, то хоча б мінімум – тон, туш, бровки і пудра. Це потрібно для камери, вона бачить нас дещо інакше.
Секретами практично професійного макіяжу вдома я також хочу поділитись сьогодні, ці секрети я збирала роками і спробувала на практиці неодноразово, адже практично на всі виступи і фотосесії виконую його самостійно.
Отже, як зробити ідеальний макіяж?
Деяка схема дещо схожа з підготовкою до професійного макіяжу. Тобто проведiть пiдготовку, як ії описано вище.
Праймер і основа під тіні забезпечить вам 100% стійкість, рівномірне нанесення і свіжий вид макіяжу протягом тривалого часу.
Тон обирайте за типом вашої шкіри: якщо комбінована/жирна – беріть матуючу, якщо суха – то зволожуючу. Для макіяжу на фотосесію рекомендую використовувати плотніші тональні основи, а не СС чи ВВ креми. Інтенсивність можна також підсилити, нанести у два шари, адже камера «з`їдає» 50% макіяжу, тому тут можете трохи перебільшити, на відміну від повсякденного мейку.
Для висвітлення зони під очима використовуйте консилер на тон світліший від вашого тонального крему.
Далі важливо використовувати пудру, при чому рекомендую розсипчасту, як для повсякденного, так і для студійного макіяжів, адже вона не виглядає як маска на обличчі, її легше наносити і важко перебільшити. Протягом фотосесії час від часу припудрюйте обличчя.
Важливо зробити легкий скульптуринг лиця. Тут вже продукт на ваш вибір – сухий чи вологий. Підкреслюємо скули, підборіддя, крильця носика і лінію росту волосся.
Висвітлюємо хайлайтером зону вилиць, кінчик носика, галочку над губою, під бровою та в кутику ока – так ми зробимо вигляд свіжим і сяючим.
Якщо ви не працюєте з тінями і не знаєте, з якої сторони до них приступити, не мучте себе, просто візьміть коричневий чи чорний олівець для очей і легенько, по лінії росту вій, підведіть легку лінію для виразності погляду.
Брови оформіть так, як робите це зазвичай, щоб образ був повноцінним.
Завершіть все легкими рум`янами природних відтінків на зону щічок і припудріть все, щоб закріпити макіяж.
І наприкінці хочу сказати, що найголовнішім на фотосесії є ваш хороший настрій і розслабленість, кайфування від процесу і себе. Прислухайтесь до фотографа, він підкаже, як стати, дивитись чи сісти, адже він професіонал і бачить вас в кадрі якнайкраще. Головне – не сковуйте рухи і насолоджуйтесь!
Часто ми зіштовхуємось з таким поняттям як «вигорання». Де шукати натхнення, сили, мотивацію?
Часто мы сталкиваемся с таким понятием как «выгорание». Где искать вдохновение, силы, мотивацию?
Ви можете надихатись успішними людьми, порівнювати себе з ними, але основною мотивацією для себе повинні бути ВИ самі! Кожений раз, коли у вас опускаються руки чи вас покидають сили, просто запитуйте себе: чи живу я зараз так, як мріяла, чи маю я все те, про що мріяла?
Вы можете вдохновляться успешными людьми, сравнивать себя с ними, но основной мотивацией для себя должны быть ВЫ сами! Каждый раз, когда у вас опускаются руки или вас покидают силы, просто спрашивайте себя: живу я сейчас так, как мечтала, есть ли у меня все то, о чем я мечтала?
Можливо, ви скажете – так. Тоді дайте собі час на відновлення і з новими силами повертайтесь до роботи. Але якщо ваша відповідь на ці питання буде негативною, то мотивації змінювати своє життя має стати ще більше!
Возможно, вы скажете – да. Тогда дайте себе время на восстановление и с новыми силами возвращайтесь к работе. Но если ваш ответ на эти вопросы будет отрицательным, то мотивации менять свою жизнь должно стать еще больше!
Ви повинні зрозуміти, що нікому в цьому житті нічого легко не дається, і в кожної людини, яка сама чогось досягла, на шляху до успіху були важкі, переломні моменти. Успішних людей вирізняє те, що вони наполегливо йдуть до своєї цілі, незважаючи на труднощі. Вони не жаліються, не перекладають відповідальність на інших, вони впевнені у своїх силах, багато працюють і доводять свою справу до кінця. У них є мета, і вони роблять ВСЕ для її досягнення.
Вы должны понять, что никому в этой жизни ничего легко не дается, и у каждого человека, который сам чего-то достиг, на пути к успеху были тяжелые, переломные моменты. Успешных людей отличает то, что они упорно идут к своей цели, несмотря на трудности. Они не жалуются, не переводят ответственность на других, они уверены в своих силах, много работают и доводят свое дело до конца. У них есть цель, и они делают ВСЁ для ее достижения.
Сформулюйте чітко свої бажання, цілі, мрії. I можете навіть зафіксувати їх на папері. Ви повинні твердо знати, заради чого всі зусилля та старання! І повірте, коли ваша мрія здійсниться, ви зрозумієте, що всі важкі робочі дні, недоспані ночі були недаремними.
Сформулируйте чётко свои желания, цели, мечты, и можете даже зафиксировать их на бумаге. Вы должны твердо знать, ради чего все усилия и старания! И поверьте, когда ваша мечта осуществится, вы поймете, что все тяжелые рабочие дни, бессонные ночи были не зря.
Я щиро бажаю кожному знайти справу свого життя, яка буде приносити колосальне задоволення!
Я искренне желаю каждому найти дело своей жизни, которое будет приносить колоссальное удовольствие!
Antonia is an independent international artist, photographer and graphic designer who combines traditional art elements with installation, graphics and textile to create unique visuals.
She has slavic (Ukrainian) roots, her works differ from each other and are full of energy and colors.
In may 2018 Antonia opened her little gallery on Vigra island, Norway, where she sometimes presents her art works. She studied art and graphic design in Ålesund, Norway.
One of her latest works – “I ask forgiveness…” – was presented in Oslo in an exhibition “Materia” (30 of January – 3 of February 2019).
Artwork «Identity», acrylic and mix media, 70/70, 2018
These pictures appeared as a result of my nostalgia, since I live now in Scandinavia, I really miss the brightness of colors and warmth. I was also influenced by the exhibition of my favorite artist Frida Kahlo, which I visited in London in the fall of 2018, as always, I was fascinated by her identity and uniqueness.
The most interesting questions for me as an artist are the relationship between a personality and society, touching the history pages. History has opened for me its hidden pages of relations people in different pieces of time, in different life cycles, in different stressed situations for humanity.
History in my understanding is a kind of mirror, reflecting and repeating people’s behaviour.
The second aspect that affects me is researching such topics as “identity”, ”roots” and a personal story of a person, how the perception of nature, traditions, culture of a person living far from his place of birth changes him. I originally have Slavic roots, but living in Norway now, I am very interested in such changes and in this topic especially.
Before I start working with a project, for example, with an installation, I start learning historical facts connecting with this project. Since I live in Norway and don’t have the opportunity to personally meet specialists and archives, my former colleagues help me in collecting information – history teachers, for example. I like to observe how people read information about a specific project or object. Tasks arising in the process of work are sometimes more exciting than originally planned.
As for the paintings, I like to work with the themes of “identity”, tradition, culture and “roots of people,” as I wrote earlier.
I like to work with different media. Last time it is “mix media”. I just love to play with different materials and watch them interact with each other, creating something completely new in the process.
The plots of my works were found in life or were created under the impression of certain historical facts, old photos of my family, memories or just fantasies.
This is how I create a project that reveals many aspects of my life and the objects around me.
Artwork “Eva and apples….”, acrylic, 65/90, 2016 Artwork ”Morning ocean, Atlantic coast”, fluid acrylic, 65/90, 2015 (this work is inspired by Norwegian nature) Artwork “Cold paradise…”, acrylic, 28/35, 2020 (inspired by nature in Norway) “Poems”, Acrylic paimting,mixmedia 65&90 “A green bird”, Acrylic painting, 65&90
